На сьогоднішній день світова наука пов’язує з особистісно орієнтованим навчанням імена Є. Гольдштейна, А. Маслоу, Дж. Олпорта, К. Хорні, Л. Мел,  Є. Франа. Особливо широко розкрита ця проблема в ряді останніх досліджень  С. І. Подмазіна. І. А. Зязюна, О. М. Пєхоти, Г. О. Баля, С. У. Гончаренко, які вважають, що особистісно орієнтований напрям спрямований на розвиток особистості і має багатоплановий аспект його застосування в сучасній педагогічній практиці.

В арсеналі кожного вчителя-словесника є свій набір методів та прийомів розвитку творчої самостійності учнів, їх літературних здібностей. Я в своїй роботі переслідую мету створити  на кожному уроці якомога сприятливіші умови для розкриття творчої особистості учня.

 «Считаю, что одна из главных задач педагога—сделать как можно скорее и основательнее так, чтобы быть ненужным ученику, устранить себя, вовремя сойти со сцены, то есть привить ему самостоятельность мышления, методов работы, самопознания и умения добиваться цели, которые называются зрелостью», — писав видатний педагог-музикант Г.Нейгауз.

Саме цьому принципу підпорядкована методика особистісно орієнтованого  навчання,  якої я прагну дотримуватися в своїй роботі.  Під час підготовки до уроку шукаю такі форми його проведення, які б активізували емоційні та інтелектуальні можливості учня, підключали його до процесу пізнання. Прагну, щоб кожна дитина відчула свою  власну  причетність  до  всього,  що  відбувається на уроці. Вважаю, що тільки у разі такого навчання отримані на уроці знання набувають для учня особистісного смислу і цінності. Організація особистісно орієнтованого навчання вимагає розробки педагогічних технологій, метою яких є не накопичення знань і умінь, а постійне збагачення досвідом творчості і самоорганізації, самореалізації особистості кожного учня. Варіанти, шляхи реалізації методики особистісно орієнтовного навчання можуть бути різноманітними. Максимально активізувати внутрішні ресурси учнів можна як під час проведення традиційних репродуктивних або продуктивних типів роботи, так і під час запровадження найновіших технологій навчання. Найголовніше, щоб вибір засобів навчальної діяльності здійснювався з урахуванням особистості учня, сприяв його самореалізації.

З досвіду знаю, що серед репродуктивних видів діяльності на уроці перевага належить відтворюючим типам. А саме — переказу (чи то художнього твору, уривків, чи то біографії письменника). Щоб пожвавити    цей    вид    роботи, надати йому емоційності, пропоную учням 5-7 класів переказ від першої особи. Це вносить в урок елементи гри, інсценізації, які стали важливим елементом моїх уроків за темами: «Літературна казка», «Байка у світовій літературі», «Оповідання А.П.Чехова «Хамелеон», «Товстий і тонкий».

Оживити урок, зацікавити дітей, підвищити їх пізнавальну активність може рольова гра.

Вивчаючи тему «Оповідання А.Конан Дойля», пропоную учням уявити себе в Лондоні кінця XIX ст.

Творчий характер носить і такий вид роботи, як малювання учнями ілюстрацій до художнього твору. Іноді малюнок допомагає збагнути основну думку твору.

Починаючи з 7 класу широко практикую такий прийом, як «Особисті асоціації». Такий прийом доречно  застосовувати  як  при  вивченні  ліричних творів, так і в процесі роботи над епічними.

Методика  особистісно орієнтовного  навчання передбачає специфічні методи організації навчального процесу.

До підготовки і проведення уроку я часто залучаю самих учнів. Лише так вони відчують себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишить їх байдужими.

Починаючи з 6 класу, поділяю учнів на літературно-дослідницькі групи, кожна з яких отримує якесь конкретне випереджувальне завдання. Така форма роботи  сприяє розвитку  міжпредметних зв'язків, адже групам доводиться готувати повідомлення історичного, географічного, естетичного, літературознавчого    характеру,    підбирати    й аналізувати твори мистецтва. В ефективності саме такої організації навчання я переконалася під час проведення уроків. Наприклад, 6 клас Гомер «Іліада»

Літературно-дослідницькі групи:

1.         Літературознавці (пояснити різницю між міфом та героїчним епосом; розказати про Гомера).

2.         Історики (повідомити історичні причини Троянської війни; познайомити з особистістю Генріха Шлімана).

3. Знавці міфології (розказати про троянський цикл міфів).

4. Лінгвісти (за допомогою «Фразеологічного словника» пояснити вислови: «яблуко розбрату», «троянський кінь», «ахіллесова п'ята».

5. Мистецтвознавці (підібрати репродукції картин, темою яких стали поеми Гомера).

Залучити учнів до співпраці можна не тільки роботою  в  подібних літературно-дослідницьких групах, а й за допомогою інших форм. Написання окремих повідомлень, захист рефератів, створення проектів, індивідуальні випереджувальні завдання для всього класу (складання словників до твору або теми, підбір цитат до характеристики героя, розв'язування проблемних питань, самостійне складання узагальнюючих таблиць або логічних схем-конспектів) — всі ці види роботи сприяють тому, що учні (звичайно, за умови виконання ними всіх завдань) не будуть відчувати себе статистами на уроці. Логічно продумана система випереджувальних завдань, поступово запроваджена з 5-го класу, сприяє тому, що учні оволодівають культурою читання, вчаться самостійно осмислювати зміст твору, бачити в ньому роль окремих епізодів, ключових фраз. А все це — запорука вдалого проведення майбутніх семінарських занять.

Семінарські  заняття  на практиці часто поєднується з іншими формами роботи: «круглим столом», диспутом, конференцією. Крім перелічених видів роботи, є й інші, які дозволяють  будувати  весь  навчальний  процес  як співтворчість і співробітництво вчителя і учня.

Так, важливим стимулятором творчого мислення учнів є використання на уроці логічних опорних схем. Цей методичний прийом допомагає залучити учнів до осмисленої праці, поринути в змістові глибини художнього твору, самостійно розібратися в проблемах,   піднятих   у  творах,   подумати   над логічним продовженням подій, сюжету, долі персонажів.

Крім опорних схем, на уроках часто застосовую інші графічні види роботи. Такі, як складання таблиць.

Розробила наступну класифікацію таблиць:

1.         Опорні таблиці:

- таблиця-спостереження (ефективна під час-вивчення ліричних творів);

- таблиця-систематизація;

- таблиця-класифікація (під  час оглядових тем).

2.         Порівняльні таблиці:

- таблиця-порівняння дійових осіб;

- таблиця-порівняння художніх творів.

3.Порівняльно-узагальнюючі таблиці.

Останній вид таблиць допомагає мені під час  проведення  підсумкових  уроків.  На  основі порівняння часто здійснюються узагальнення і систематизація. В останній час складання порівняльно-узагальнюючих таблиць  я використовую  як форму проведення уроків узагальнення та систематизації знань.

В своїй роботі практикую інтегровані, нестандартні уроки: урок - лекція, семінар, анотація, подорож, змагання, турнір, гра, монтаж, радість, заперечення, спростування, фантазія, засідання, урок ток-шоу, монолог, презентація, огляд, новела, інтерв'ю, урок-казка, роздум, урок "Поетична свічка", рецензія, аукціон, суд і т.д. Різноманітні рубрики "Поетична хвилинка", «Один день з життя письменника», "Енциклопедія розповідає", "Це цікаво знати", "Літературні бувальщини", "Про терміни літератури", "Словник до художнього твору" надають уроку інтригуючої зацікавленості. Думаю, що кожному учителеві хочеться, щоб на його уроці працювали всі вихованці, не було байдужих поглядів і кислих облич, а очі випромінювали добро, радість, успіх, задоволення від своїх успіхів, можливостей і кінцевого результату, вірили в можливості свого інтелекту. Тому і добираю різноманітні завдання:

А Дати відповідь на питання вчителя, текстів, виконати вправи за зразком, продовжити речення, упізнати головного героя за цитатою, дібрати цитати для харатеристики головного героя, впізнати епізод, переказ ланцюжком, розгадати кросворди, ребуси і т.д.

Б Пояснити, чому ... виразне читання і аналіз епізоду, вибірковий переказ: робота в парах - порадьтеся і дайте відповідь, поставте питання один одному: дібрати приклади і факти для дослідження характеристики головного героя, скласти усне оповідання про літературного героя, інсценувати уривок, створити словесний портрет, скласти порівняльну таблицю.

В обгрунтувати свою точку зору, уявити себе в ролі кінорежисера, екскурсовода, сценариста, журналіста, костюмера, гримера; сповідь головного героя, порівняти ..., дослідити ..., продовжити твір, переробити на власний розсуд кінцівку твору.

Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення сприяють різноманітні форми перевірки отриманих знань: кросворди, пізнавальні ігри, літературні вікторини та конкурси, рольові ігри, контрольні тестування, літературні диктанти. Такі нетрадиційні форми перевірки знань надають кожному учню змогу самореалізуватися, виявити свій інтелектуальний потенціал, що є важливим в аспекті методики особистісно орієнтовного навчання.